Ніколи жителі нашого міста не знали б, хто такий Джозеф Філдман, якби травневого дня 2012 року до Деражні не завітав його син, Майкл Філдман, відомий американський архітектор, разом зі своєю дружиною Карлою Скодінскі, полькою, членом ради директорів польсько-американської фундації «Свобода». Несподіваним приїздом заокеанських гостей зацікавились і чиновники, і журналісти. Тому хоча візит був неофіційним, все ж, вдалося багато цікавого дізнатися із життя цих людей.

Майкл Філдман, відомий у Сполучених Штатах Америки архітектор приїхав до Деражні 24 травня 2012 року невипадково, – саме цього дня його батькові виповнилося б 118 років. Тому єдиним бажанням для сина стало зустріти свято на рідній для відомого канадійського лікаря українській землі. Майкла Філдмана цікавило тут усе – і розповіді про історію нашого краю, прогулянка вулицями старого містечка, відвідування єврейського кладовища, – усе, що допомогло б віднайти зв’язок його роду із цією землею.

Із розповіді пана Майкла стало відомо, що його батько був знаною і поважною людиною у Канаді, куди емігрував із Деражні. В містечку, де жив Джозеф Девід, побудував першу лікарню. А в грудні 1932 року створив надзвичайно важливу річ – програму медичного страхування для мешканців цього міста. І ця програма медичного страхування через багато років стала загальнонаціональною.

Досить успішним був і дід пана Майкла, що жив у Деражні. За словами американського гостя, він  був власником першого цегельного заводу. «Коли я їхав з Вінниці до Деражні автомобілем і побачив, скільки у вас тут цегляних будинків, я подумав, що мій дід не міг бути бідним чоловіком», – ділився своїми роздумами пан Майкл.

Ці інтелігентні гості з перших хвилин знайомства припали мені до душі. Мабуть тому навіть мовний бар’єр не став на заваді – вже за кілька хвилин розмови згадалась давно невживана англійська, і ми продовжували спілкуватись як добрі знайомі. Прощаючись, пан Майкл просив мене: телефонуйте у будь-який час, ми не повинні втрачати зв'язок.

Зв'язок не втратився. Через деякий час, гортаючи підшивки газет, натрапила на статтю  власного авторства про приїзд пана Філдмана і пані Скодінскі до Деражні. Вирішила написати на електронну адресу, цікавлячись, чи хотів би пан Майкл отримати цю статтю. Так продовжилось наше спілкування.

Пан Філдман вдруге збирався відвідати Деражню у червні цього року, але не склалось. Зрештою вирішив передати цінні речі свого батька до районного музею.

Канадський паспорт лікаря Джозефа Девіда Філдмана, копія паспорта Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії – періоду його перших подорожей, дві фотографії: одна з них – батькова, інша – дідуся та бабусі, медична сумка, стетоскоп, сфігмоманометр (пристрій для вимірювання артеріального тиску), фотографія надмогильної плити на кладовищі в Монреалі (Канада), три плакати-звернення розміром 10 на 17 см українською та англійською мовами і  лист англійською, власноруч написаний гостем міста Деражні, сином Джозефа Філдмана Майклом, повна біографія доктора Джозефа Девіда Філдмана – усі ці речі передаю директорові районного історичного музею. Окрім уже відомого, з біографії дізнаюся багато нового.

Народився Джозеф Девід Філдман 24 травня 1894 року у містечку Деражня. У 1913 році в дев’ятнадцятирічному віці самостійно емігрував до Канади та оселився в місті Йорктон (провінція Саскачеван). У 1917 році Джозеф Філдман вступив до університету Манітоба в місті Вінніпег. У 1920-му став випускником факультету мистецтв, а в 1922 – факультету медицини цього ж університету.

Упродовж 1922-1927 років лікар Філдман проживав у Йорктоні, провінція Саскачеван, де займався медичною практикою у власному кабінеті. З 1927 року він розпочав навчання в аспірантурі при лікарні Мідлекс у Лондоні та Берліні, з 1938 – у лікарні Маунт Сінай у Нью-Йорку. Впродовж 1927-1928 років пан Філдман багато подорожував теренами Англії, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Італії, Палестини, Єгипту, Польщі та України. Він повернувся до Канади в 1928 році.

У 1929 році доктор Філдман переїхав до містечка Нокоміс і збудував там нову лікарню. У 1932-му розробив першу програму страхування здоров’я Канади, згідно із якою сім’я могла отримувати медичний догляд у лікарні впродовж двадцяти днів за двадцять доларів. Лікарня згоріла в 1935 році. І в 1937 році Джозеф Філдман із сім’єю переїхав до міста Монреаль у провінції Квебек, Канада, де займався медичною практикою до 1980 року.

Впродовж своєї професійної кар’єри лікар Філдман отримав чимало нагород. 6 травня 1935 року його було нагороджено почесною медаллю його величності короля Англії Джорджа V. 4 березня 1964 року він став учасником Американського геріатричного товариства. 19 лютого 1974 року – учасником Американського Королівського товариства охорони здоров’я в Лондоні, Англія. Віддаючи данину його відданості медицині, професійне товариство лікарів провінції Квебек 2 вересня 1975 року вшанувало лікаря Філдмана за його службу медицині, а згодом, 4 жовтня 1976 року, нагородило його сертифікатом за заслуги.

Під час Другої світової війни Джозеф Філдман служив капітаном у медичному корпусі резерву Королівської канадської армії.

Він був членом організації Керманичів західної Канади, яка розробила філософію та етичний кодекс євреїв і сіоністського руху Канади. Джозеф Девід Філдман палко підтримував цю справу, не заграючи з панівною верхівкою, і отримав визнання за свою чесність і сповідування моральних цінностей. Філдман мав славу неординарної людини, відомої також своєю любов’ю до ідишу та івриту. Під час навчання в університеті він був засновником та президентом Товариства менори, зараз – Гігель, єврейської студентської організації, де пропагував ідеї Єврейської держави. Джозеф Філдман був організатором і Національним секретарем канадської OSE (OZE), заснованої в 1944 році в Канаді для пропагування здорового способу життя, гігієни та догляду за дітьми. Активно підтримуючи розвиток єврейської освіти, він заснував першу єврейську народну школу в Північній Америці.     

Читаючи повну біографію українського канадійця – Джозефа Девіда Філдмана, розумієш, наскільки непересічною людиною він був. І вкотре переконуєшся: багата талановитими дітьми своїми деражнянська земля. Зворушують слова із послання члена Асоціації архітекторів Сполучених Штатів Америки Майкла Філдмана, яке віднині зберігатиметься у районному історичному музеї: «Ми даруємо медичну сумку та канадський паспорт нашого батька, доктора Джозефа Девіда Філдмана, музею м.Деражні для вшанування його та попередніх поколінь його сім’ї, які жили в цьому місті. Ми також хотіли б вшанувати місто, яке сформувало нашого батька та нас, а тепер – наших дітей та онуків. Ми сподіваємось, що жителі Деражні будуть відчувати гордість, знаючи те, що їхнє місто користується далекосяжним та значним впливом далеко поза своїми межами».

Ось так потрібно любити! Цінувати своїх батьків, вміти бути їм вдячними за усе те добре, що вони встигли подарувати не лише своїй сім’ї, а навіть зовсім чужим людям впродовж свого життя. Пам’ятати і шанувати землю, з якої проросло твоє коріння. Хіба це не найважливіший урок життя? І цей урок нам демонструє житель Нью-Йорка, Майкл Філдман, син уродженця міста Деражні Джозефа Філдмана. Думаю, варто повчитись!

Світлана ЛИТВИН.

На ФОТО:

Особисті речі лікаря Філдмана розміщені у другій залі районного історичного музею