Андріюк Євген Олександрович
![]() |
Дата та місце народження: 17 червня 1993 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область. Звання: Солдат. Посада: Радіст. Підрозділ: 8-й окремий полк спеціального призначення. |
Обставини загибелі: 21 серпня 2014 р. з власної ініціативи долучився до 3-ї батальйонно-тактичної групи 51-ї механізованої бригади. Загинув 29-го серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі в районі с. Новокатеринівка. 2-го вересня тіло Андріюка Є.О. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. У квітні 2015 р. перепохований. Сімейний стан: Залишилися батьки. Місце поховання: м. Деражня, Хмельницька область. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |
Воронюк Артем Юрійович
![]() |
Дата та місце народження: 8 серпня 1993 р., с. Слобідка, Деражнянський район, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 1 березня 2016 р., смт. Тошківка, Попаснянський район, Луганська область. Звання: Солдат. Посада: Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада. |
Обставини загибелі: 1 березня 2016 р. об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт. Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув Артем, солдат А. Питак та солдат О. Дуленко. Місце поховання: с. Слобідка, Деражнянський район, Хмельницька область. Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). |
Гейсун Ігор Володимирович
![]() |
Дата та місце народження: 17 травня 1978 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 9 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область. Звання: Старший лейтенант резерву. Посада: Командир взводу. Підрозділ: 1-й резервний батальйон, Північне ОТО НГУ. |
Обставини загибелі: Ігор зник без вісти, коли повертався до району АТО із відпустки. Останній зв'язок із ним був 9 травня, коли він зателефонував командирові роти, встигнувши сказати, що машину, якою він їхав до Слов'янська, потрапила у засідку. Потому в трубці було чутно постріли - і зв'язок обірвався. Того ж дня у Краматорську з банківської картки Ігоря було знято всі гроші - 4000 гривень. Після визволення Слов'янська від бойовиків-сепаратистів тіло Ігоря із трьома вогнепальними пораненнями та слідами знущань виявили у одному із безіменних поховань (вбивці засунули до рота розстріляного його посвідчення резервиста НГУ). Точна дата і обставини загибелі досі невідомі. Перепохований 1 вересня 2014 р. Сімейний стан: Залишились дружина та 6-річна донька. Місце поховання: с. Новостроївка, Деражнянський район, Хмельницька область. Ігор закінчив Деражнянський професійний аграрний ліцей. Пройшов строкову військову службу у лавах сімферопольської окремої бригади внутрішніх військ МВС України. Працював лісорубом Вовковинецького лісництва, охоронцем ПП «Легіон». Протягом тривалого часу служив у органах внутрішніх справ: у 2007 - 2011 рр. - у підрозділі міліції швидкого реагування "Беркут" УМВС України у Хмельницькій області, згодом - у підрозділі карного розшуку одного з районних відділів внутрішніх справ. Після звільнення (за деякими даними - за станом здоров'я) брав участь у подіях Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Євромайдану. У березні став до лав щойно створеного першого резервного підрозділу Національної гвардії України, уклавши контракт про проходження служби у військовому резерві НГУ. |
Григор'єв Василь Леонідович
![]() |
Дата та місце народження: 6 листопада 1983 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 19 січня 2015 р., Донецький аеропорт. Звання: Солдат. Посада: Номер обслуги. Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон). |
Зубков Іван Іванович ("Краб")
![]() |
Дата та місце народження: 1 листопада 1973 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт. Звання: Старший лейтенант. Посада: Заступник командира роти з парашутно-десантної підготовки. Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон). |
Обставини загибелі: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час оборони аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК. Похований. Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та дві доньки. Місце поховання: м. Деражня, Хмельницька область. Указом Президента України № 318/2015 від 9 червня 2015 року, за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі , присвоєно звання «Герой України» (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Рішенням Деражнянської міської ради Івану Івановичу Зубкову присвоєно звання "Почесний громадянин міста Деражні". Рішенням Летичівської селищної ради Івану Івановичу Зубкову присвоєно звання "Почесний громадянин смт. Летичів". Розпорядженням Летичівської селищної ради від 6 січня 2016 року № 3 іменем Івана Зубкова названо вулицю у смт. Летичів (колишня назва – «вулиця Фрунзе»).
|
Каракула Віталій Олександрович
![]() |
Дата та місце народження: 12 березня 1986 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 16 січня 2015 р., с. Отрадівка, Артемівський район, Донецька область. Звання: Солдат. Посада: Номер обслуги. Підрозділ: 44-а окрема артилерійська бригада. |
Обставини загибелі: Загинув 16 січня 2015 р. під час обстрілу з РСЗВ «Град» у районі с. Отрадівка, Артемівський район, Донецька область. Разом з Віталієм загинули солдат О. Босий, старший сержант М. Штанський та солдат С. Слобоженко. Місце поховання: м. Деражня, Хмельницька область. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |
Мирчук Денис Віталійович
![]() |
Дата та місце народження: 17 серпня 1995 р., с. Радівці, Деражнянський район, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 16 серпня 2014 р., с. Красне, Краснодонський район, Луганська область. Звання: Солдат. Посада: Навідник. Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада. |
Обставини загибелі: Загинув 16 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Красне, Краснодонський район, Луганська область. Разом з Денисом загинули старший лейтенант І. Пасевич, старший прапорщик Н. Пеприк, сержант А. Лі, молодший сержант І. Добровольський, молодший сержант О. Тюріков, старший солдат В. Муравйов, солдат Т. Кулєба,солдат Д. Часовий та солдат О. Філь. Місце поховання: с. Радівці, Деражнянський район, Хмельницька область. Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). |
Соломчук Володимир Володимирович
![]() |
Дата та місце народження: 30 жовтня 1992 р., м. Деражня, Хмельницька область. Дата та місце загибелі: 5 вересня 2014 р., с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область. Звання: Старший солдат. Посада: Командир відділення. Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада. |
Обставини загибелі: Зник безвісти 5 вересня 2014 р. біля м. Щастя під Луганськом в бою з російським диверсійним підрозділом. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у м. Дніпропетровськ. Після встановлення особи за тестом ДНК у лютому 2015 р. перепохований. Місце поховання: м. Деражня, Хмельницька область. Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). З рапорту одного з командирів 80-ї окремої аеромобільної бригади про обставини бою під с. Цвітні Піски: "5 аеромобільна десантна рота виконувала завдання по несенню служби на блок-посту в районі населеного пункту "Металіст" за розпорядженням командира 1-ої танкової бригади з 4.09.2014 року. 5.09.2014 р. приблизно о 15-55 від командира 1-ої танкової бригади позивний "Гідра" було передане розпорядження на офіцера танкового підрозділу на здійснення висування з району "Металіст" в район "Щастя" по радіозв`язку. Дане розпорядження офіцер танкового підрозділу передав в усній формі командиру роти та заступнику командира батальйону. Заступник командира батальйону визначив побудову похідного порядку: БТР-80 №123 - дозорний відділ, танк, БТР-80 №№ 125, 129, 124, 120 - основні сили, танк. Приблизно о 16-10 - 16-15 підрозділ здійснив висування з району "Металіст" в район "Щастя". Підїзджаючи до населенного пункту "Цвітні піски" 16-30 - 16-40 підрозділ потрапив у засідку, по колоні вівся вогонь з обох боків з стрілецької зброї РПГ, ПКН, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільної десантної роти здійснював контрзасадні дії, вів вогонь з стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР-80, озброєння танку. Спочатку зайняли кругову оборону відбивали натиск противника, в подальшому проходили засаду в русі на техніці. Кількість противника складала 240-260 чоловік. Після прибуття підрозділу в район населеного пункту Щастя о 17-00 - 17-20 при перевірці наявності особового складу було виявлено відсутність БТР-80 №129, а також отримали поранення - 9 солдатів. |