Народився 13 грудня 1946 року в селі Трительники Волочиського району Хмельницької області. Музичну освіту здобував в училищі культури та на музично-педагогічному факультеті в педінституті м. Кам’янця-Подільського. М. Смагитель з 1965 року почав працювати керівником хорового колективу с. Лісоводи Городоцького району. Під його керівництвом хор здобув високе звання – народний. З 1985 року Микола Максимович – вчитель музики в м. Деражня, що на Хмельниччині, а також керівник хору народної пісні «Райдуга» Деражнянського цукрового заводу та вокального ансамблю «Лозівчани» з с. Лозове. Ці два колективи в різні роки були удостоєні звання – народний. Завдяки великій любові до народної пісні М. Смагитель робить обробки українських народних пісень для хорів та ансамблів, пише свої пісні: «Люблю тебе, Хмельниччино», «Шануймо рідну мову», «Дума про Кобзаря» – слова В. Семеновського, а також на тексти Н. Поворозник, І. Балаушка та інших поетів. Він брав участь в конкурсах подільських композиторів, нагороджувався призами, дипломами, грамотами. М.М. Смагитель – педагог, заслужений працівник культури України, член Всеукраїнської музичної спілки, пропагандист музичного мистецтва на Україні, живе в м. Деражня.
Колиска мого дитинства сл. Н. Поворозник муз. М. Смагителя
Знов сади у вишитих сорочках У моєму рідному краю. Там, де вишня в білім повиточку Двічі Колисала доленьку мою. Колисала в тихе надвечір’я, Зупинившись під моїм вікном. Солов’їв скликала на подвір’я, Двічі Частувала зоряним вином. Ягоди червоні на долонях, І роки мов зірвані листки. Вишенько, чому мені на скронях Двічі Ти лишила білі пелюстки?
І Великдень нас вітає сл. І. Балаушка муз. М. Смагителя
Сонечко весну везе На візку-промінчику. А струмок біжить, дзюрчить По камінчику. Приспів: Ой дівчино, весно, веснонько, У струмочку вмила, вмилася. На душі так весело, Ніби полюбилися. Березень – не вересень, Весна пробудилася. Ніжні личка променів, Та й ті снігом вкрилися. Приспів: Сонечко весну везе На візку-промінчику. І Великдень з нею йде, Первоцвітом вінчаний. Приспів: